Люди чию реальність піддають сумніву все дитинство виростають інакшими. 

Бачили як в Китаї перемотували стопи щоб зробити ногу «гарною»? Навмисно. Туго. Перемотували мами донькам, не даючи нозі рости. 

Стопа деформується. 

Те саме відбувається з психікою людей, яких постійно галзлайтять батьки чи люди які ними опікуються.  

–  Не перебільшуй.

–  Не вигадуй.

–  Ти все придумав.

–  Ти занадто емоційна та вразлива, з бурною фантазію. 

–  Я випив літр горілки, але отруївся печивом.

–  Я не алкоголік. Це просто запої раз на місяць. В усіх буває.

–  Я тобі не зраджував. А цю голу жінку на нашому ліжку вперше бачу. Не знаю як вона тут опинилась 

–  Ми були щаслива родина і завжди жили в злагоді. Припини казати що я алкоголічка. 

–  Я тебе не бив, ти сама наскочила на мій кулак. 

–  Ви жінки таке вигадуєте. Все було зовсім не так. 

ГАЗЛАЙТЕР: 

⚡Наполягає що ваші почуття не такі як мають бути.

⚡Спотворює реальність називаючи біле чорним і навпаки. 

⚡Змушує сумніватись у своїй памʼяті, минулому.  

⚡Робить з людини дурну, недалеку особистість. 

⚡Заперечує почуття, відчуття, події які відбувались. 

⚡Підкреслює вікову, статеву, фізіологічну некомпетентність.

Є такі припущення що зі здоровими адекватними людьми такі схеми не працюють. І якщо в мене було гарне дитинство, мене поважали, мої кордони не порушували, то я на газлайтінг не поведусь. Це не так.

Задля експерименту пропоную зайти у громадську вбиральню з поганої вентиляцією і побути там 5 хвилин. Спочатку буде нестерпно тихнути, складно дихати. Якщо дуже сильно хочеться в туалет і сморід ігнорувати – з часом смердіти буде не так сильно. Наше тіло швидко адаптується. 

Психіка також.

Раджу подивитись фільм Gas Light 1944 року.

Це історія як здорову, самодостатню жінку чоловік довів до невротичного стану і відсутності довіри до своїх відчуттів. Схема показана майстерно, покроково, ретельно. 

Нажаль газлайтінг працює з будь-якою людиною. 

Найкращий варіант якщо вас газлайтять — дистанція. 

Дистанціюватись. 

Відсторонюватись. 

Втікати. 

Діти не можуть втікати – вони вимушені жити з тими хто ними опікується. А потім не знають «хто я», «чого я хочу», «який я», «я взагалі адекватний», «мої очі не брешуть» і «певно зі мною щось не так якщо мені це неприємно».

Дорослі можуть, але не завжди на то вистачає сил. Сил, опори, довіри собі. 

Є ситуації з яких самостійно не вибратись, тут вам допоможе психотерапія. Психолог підтримає, буде в вашому темпі з вами тестувати та підтверджувати реальність та відбудовувати довіру собі, своїм відчуттям. Ви разом поступово збудуєте фундамент на який зможете спиратись. 

Потрібна допомога? Пишіть. Поділю ваше життя на “до” та “після”, адже ніколи не пізно збудувати таке життя яке хочеться вам.