« — Чому в нас такі стосунки? Чому вони не можуть бути, як у інших?
— Як у яких інших?
— Ну, як у всіх.»
«Чому ти така? Чому не можеш бути нормальною, як усі жінки?»
«Всі діти, як діти, а ти…»
Чи чули такі фрази на свою адресу?
Коли потребують нормальності. Такої, як у всіх.
Начебто нічого агрессивного прямо не сказано, образ не пролунало, а на душі стало якось гаденько.
Може здатися, що цілком невинна фраза, причепитися до ладу ні до чого, а насправді це цукерка з начинкою.
Що за начинка?
Який посил у цих словах співрозмовнику?
➡ Знецінення.
Те, що є, іншого не влаштовує.
Наші стосунки (ти) не досить добрий. Чи не дотягуюєш до відносин інших.
Є якісь ідеальні інші, які мають добрі стосунки. Які саме інші, співрозмовник не каже. До них ніколи не дотягнути, тому що виміряти якість відносин неможливо.
Якщо є з ким порівнювати — є надія порівняти та зрозуміти, що не так. Щось поліпшити, змінити, і таки дотягнути.
Коли ці «інші» постійно змінюються, шансу немає.
Батьки в дитинстві можуть говорити: «Дивися, яка Анечка: спокійна та гарно малює». Навчився малювати, а від них вже чуєш: Що ти постійно вдома сидиш і малюєш? Дивись, он Вітюша на вулиці грає, з дітками спілкується. Який добрий хлопчик». І щоразу з’являється «син маминої подруги». Новий та новий…
У такій ситуації і відносини, і дитина, і жінка стають постійно «недо»… Недостатньо хорошими, недостатньо влаштовують.
Стосунки оцінюються співрозмовником як провальні і завжди будуть «недостатні» за якимись рухомими критеріями, відомими лише йому, партнеру який постійно вами незадоволений.
➡ Очікування від іншого.
«Чому вони не можуть бути нормальними?». Начебто стосунки це те, що може само по собі бути добрим чи поганим.
Стосунки будуються спільно. У них беруть участь двоє. Якщо є запит на «можуть бути», швидше за все є підсвідоме очікування, що інший має зробити їх добрими. Не я. Або вони самі собою налагодяться/створяться.
Очікування хороших стосунків, які мають бути як у всіх.
І аналогічно очікування гарної жінки/спокійної дитини. Таких, як я хочу
«Хочу, щоб грав на піаніно. Ну що ти такий непосидливий? Я завжди мріяла, що у нашому будинку будуть звуки фортепіано. Купила його ще до твого народження… Мене не цікавить, хочеш ти чи ні. Ти ще маленький, щоб вирішувати сам. Виростеш — матимеш право голосу.»
➡ Докори.
Не такі стосунки, не така ти.
Усюди є критерій недо… Недостатньої досконалості.
І неможливо стати ТАКОЮ. Жінкою. Дитиною. Чоловіком. Побудувати такі відносини.
Тому що незрозуміло які. Адже знову та знову нові критерії, нові очікування, нові стандарти.
Що робити у цій ситуації?
⚡ Якщо ситуація трапилася вперше, уточнити чи є конкретні критерії, які партнера не влаштовують. Якщо так, чи можемо ми їх озвучити? Йдеться про прохання мити за собою посуд чи збільшити груди? Поміняти дію чи змінити себе заради нього.
Можливо, він крикнув фразу від розпачу. Одного разу. Гірше, якщо це повторюється знову і знову.
⚡ Зрозуміти, якщо людина знецінює вас, вона знецінює себе. Тиранить, не дає собі пощади. Постійно. Так само раніше знецінювали його.
⚡ Якщо ці стосунки важливі для вас, є бажання їх зберегти і самому зберегтися — потрібна величезна праця. Для цього можна запропонувати піти на сімейну терапію, де зможуть допомогти почути одне одного та змінити взаємодію між вами. Можливо, партнер не готовий на сімейну терапію або вважає, що змінюватися потрібно вам — тоді гарне рішення піти на особисту терапію. На ній ви зможете отримати підтримку та розуміння своїх кордонів.
⚡ Дозволити собі не відповідати очікуванням іншого. Це його бажання бачити мене якимсь. Щось я можу змінити в собі, якщо захочу, а на щось я не готовий. І це нормально.
⚡ Збільшувати дистанцію у спілкуванні аж до його припинення. Вами завжди незадоволені? Це тільки погіршить вашу самооцінку, адже якщо нічого не робити, згодом прискіпування партнера до вас посилиться, кількість вимог збільшиться.
Ви ніколи не зможете стати ідеальним для іншого. Вас або люблять, або ні.
Щоб знайти більше моїх статей та нотаток підписуйтесь на мене у фейсбуці.
